- вирішати
- —————————————————————————————виріша́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вирішати — див. вирішувати … Український тлумачний словник
вирішання — я, с. Дія за знач. вирішати 2) … Український тлумачний словник
перерішати — а/ю, а/єш і перері/шувати, ую, уєш, недок., переріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) перех. і неперех. Приймати інше рішення замість прийнятого раніше. 2) перех. Вирішувати повторно, заново, по іншому (питання, проблему і т. ін.). 3) перех.… … Український тлумачний словник
рішати — а/ю, а/єш, недок., ріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) перех. Вираховуючи, обчислюючи і т. ін., виконувати, розв язувати що небудь. || Шукати яку небудь відповідь на питання, намагатися пояснити щось і т. ін. 2) неперех. Роздумуючи, обмірковуючи,… … Український тлумачний словник
передрішати — а/ю, а/єш, недок., передріши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Вирішувати що небудь заздалегідь, наперед. 2) Обумовлювати, визначати що небудь … Український тлумачний словник
порішати — I а/ю, а/єш, недок., поріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) неперех., на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати. 2) тільки док., неперех., з чим. Завершити яку небудь справу. ||… … Український тлумачний словник
розрішати — дієслово недоконаного виду відпускати гріхи; вирішувати якесь питання розм., рідко … Орфографічний словник української мови
заясніти — і/є, док. 1) Почати ясніти, світлішати; прояснитися. || безос. 2) Почати світитися; засвітитися. 3) перен. Почати виражати радість, задоволення і т. ін. || З явитися (про посмішку). 4) Показатися, вирізнитися (про що небудь світле) … Український тлумачний словник
рішатися — а/юся, а/єшся, недок., ріши/тися, шу/ся, ши/шся, док., розм. 1) на що, з інфін. і без додатка. Відважуватися, насмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію; наважуватися. || тільки док., перев. з інфін. Вирішити що небудь, прийняти якесь рішення.… … Український тлумачний словник
рішення — я, с. 1) розм. Дія за знач. рішати, рішити 1), 3). || Результат цієї дії. 2) Вирок суду, постанова, розпорядження якої небудь організації, зборів і т. ін. 3) Продуманий намір зробити що небудь, якось вчинити. 4) Спосіб вирішення, зображення,… … Український тлумачний словник